неділю, 7 грудня 2014 р.
суботу, 6 грудня 2014 р.
Знайомство з унікальними творами українських майстрів
МАРІЯ ПРИЙМАЧЕНКО
(1908-1997)
Народна художниця України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка Марія Приймаченко своєю творчістю відкрила оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури. Її виставки з великим успіхом експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та багатьох інших країнах світу. У 1937 році на всесвітній виставці в Парижі Марія Приймаченко отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами мистецький світ...
Марія Приймаченко постійно вчиться у рідної поліської природи. У її картинах знаходять втілення ще язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів. За цими роботами стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень і від казок, і від легенд, і від самого життя. Процес її творчості являє собою феномен дивовижного сплаву конкретного мислення, інтуїції, фантазії і, нарешті, підсвідомого, коли виходять у світ небувалі, часом химерні образи, вигадливі декоративні композиції, які щедро випромінюють енергію доброти й наївного зачудування світом. Творчість великої української художниці є незбагненним, утаємниченим і прекрасним явищем, яке упродовж тривалого часу привертало і буде привертати увагу дослідників і шанувальників мистецтва. Витвори художниці завжди сприймаються живими, часткою природи, української землі. Квіткові композиції художниці нагадують стінопис, вони надзвичайно архітектонічні. "От якби зібрати з усієї України народних майстрів, що за дива витворили б - цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей..." - мріяла художниця.
Що являють собою роботи Примаченко? Живопис це чи станкова графіка? Марія Примаченко дивовижно об'єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це — і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Примаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні.
ЇЇ роботи вразили мене чистотою сприйняття світу, яскравим колоритом і дивним сплавом особистісного таланту цієї людини з багатовіковою культурою українського народу. Крім того, у відвертості та щирості, яка присутня у її роботах, я відчула погляд дитини, яка бачить світ яскравим, сонячним, хвилююче фантастичним.
Хтось із відомих письменників сказав: «Щасливий той, хто до старості зумів зберегти в собі душу дитини». Багато з нас, дорослих людей, на жаль, втратили дитяче сприйняття світу. Маю надію, що картини Приймаченко доторкаються до найтонших струни людської душі та допомагають на мить повернутись у дитинство.
Підписатися на:
Дописи (Atom)